Запам'ятовування:

змісту та структури прав людини;

структури джерел права в сфері прав людини;

спеціальної правової термінології в сфері прав людини та громадянського суспільства.

Розуміння:

 суті та змісту правових інститутів та норм, які регулюють стан прав людини та засади громадянського суспільства;

мети, принципів та сфери дії громадянського суспільства;

правової         природи та змісту системи правових, явищ, генези та процесів становлення доктрини прав людини;

основних сучасних правових, демократичних та політичних теорій, доктрин, цінностей та принципів функціонування громадянського суспільства.

Застосування знань:

здійснювати збір, порівняння та аналіз матеріалів з різних джерел в сфері прав людини;

формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу проблематики у сфері прав людини та громадянського суспільства;

давати та аргументувати короткий висновок щодо окремих проблем прав людини та громадянського суспільства з достатньою обґрунтованістю;

формулювати і перевіряти гіпотези, оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи ситуацію чи проблему в сфері прав людини та громадянського суспільства;

використовувати різноманітні інформаційні джерела у сфері прав людини та громадянського суспільства для засвоєння складних питань з певної проблематики;

 визначати та формулювати ті питання у сфері прав людини та громадянського суспільства, з яких потрібна допомога і діяти відповідно до рекомендацій;

використовувати ту інформацію, яку отримано з першоджерел та вторинних джерел прав людини для своєї професійної діяльності;

вміти вільно користуватися інформаційними ресурсами, пошуковими системами та базами даних для професійної діяльності;

застосовувати набуті знання та навички у сфері прав людини та громадянського суспільства у різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки;

орієнтуватися у сучасних національних та світових правових реаліях, тенденціях, уміти виявляти вплив ідеї прав людини на економічне, соціальне, культурне життя суспільства, порівнювати різні типи правових та політичних систем в аспекті прав людини;

об’єктивно і критично аналізувати інформацію про інститут прав людини, займати самостійну позицію у питаннях теоретичного та практичного характеру, що стосуються інституту прав людини, зокрема, сформувати розуміння основних проблем та ускладнень, які супроводжують процес реалізації прав людини в Україні, вказати на шляхи розв’язання сформульованих проблем.

надавати консультації щодо особливостей механізму захисту конституційних прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина.

Аналіз:

юридично значущих фактів, обставин та явищ з проблематики прав людини та громадянського суспільства;

 нормотворчої, правотворчої та правозастосовчої діяльністі з питань діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування на базовому рівні;

давати критичну юридичну оцінку положенням вітчизняного законодавства та правовим позиціям національних і міжнародних судових інстанцій на предмет забезпечення прав людини.

Оцінювання:

правильності здійснення окремих правозахисних процедур;

правильності здійснення застосування конституційно-правових норм в сфері прав людини та громадянського суспільства;

перспектив правових позицій.

Створення:

моделей кейсів та задач з проблематики у сфері прав людини та громадянського суспільства;

доповідей, есе, презентацій з конституційно-правової проблематики;

обґрунтованих висновків з правових питань в сфері прав людини та громадянського суспільства.

Теорія прав людини та вітчизняне право. Особисті права людини у сучасному праві. Політичні права людини (громадянина) у сучасному праві. Економічні, соціальні та культурні права людини у сучасному праві. Колективні права людини у сучасному праві. Механізми та моделі захисту прав людини. Міжнародні договори та інституції в сфері захисту та забезпечення прав людини. Рішення, прецеденти європейської практики з захисту прав людини. Теорія громадянського суспільства та сучасне право. Правові механізми з питань громадських об’єднань. Правові форми громадського контролю